«Освічені люди - окраса Батьківщини»

Видання присвячене 350-річчю заснування Львівського національного університету імені Івана Франка. Містить цікаві факти з історії цього навчального закладу а також рекомендаційний список літератури до даної теми.

Посібник розрахований на широке коло читачів.

Автор-укладач О.О. Сачинська

Відповідальна за випуск Л.А. Лугова

 

Історія Львівського національного університету імені Івана Франка у цифрах і фактах

20 січня 1661 р. польський король Ян Казимир затвердив привілей, який надавав Львівській єзуїтській колегії «гідність академії і титул університету».

* * *

У 1773 р. орден єзуїтів було розпущено, а університет закрито. Однак, незабаром ряд його підрозділів відновили у складі університету, який урочисто відкрив австрійський імператор Йосиф ІІ 16 листопада 1784 р. Університету було передано приміщення колишнього ордену тринітаріїв при Краківській вулиці. На той час діяло чотири факультети: філософський, юридичний, медичний і теологічний.

* * *

Із Львівським університетом перших десятиліть ХІХ ст. пов’язані імена видатних діячів українського національного відродження: Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького, Юрія Венеліна (Гуци).

* * *

Студентські роки у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. провели письменники, науковці, громадські діячі: М. Павлик, О. Терлецький, В. Навроцький, О. Маковей, Ю. Пузина.

* * *

Серед відомих українських вчених, дослідників, професорів, викладачів, які працювали у різні періоди діяльності університету були: філологи Іван Могильницький, Яків Головацький, Омелян Огоновський, Олександр Колесса, Кирило Студинський, Іван Свєнціцький, літературознавці, фольклористи Михайло Возняк, Василь Щурат, Михайло Рудницький, історики Михайло Грушевський, Іван Крип’якевич, географи -Григорій Величко, Степан Рудницький, музикознавець Філарет Колесса, філософи, правники Петро Лодій, Олександр Огоновський, Станіслав Дністрянський, математик Мирон Зарицький.

* * *

Двадцять років (з 1894 до 1914 рр.) новоствореною кафедрою загальної історії і історії країн Східної Європи завідував М. Грушевський (1866–1934) – один з найвидатніших істориків України, автор 10-томної «Історії України-Руси», сотень праць з історії, історії літератури, історіографії та джерелознавства.

* * *

У 20-30-х роках ХХ ст. при університеті діяла «Львівська математична школа» під керівництвом Гуго Штейнхауза і Стефана Банаха. Представниками школи видавався журнал «Математичні студії», який було засновано в 1929 році.

* * *

Далеко за межами Польщі була відома славетна львівсько-варшавська філософська школа. Вона об'єднувала інтелектуалів, що згуртувалися навколо її зачинателя Казімежа Твардовського (1866–1938) (на фото). Школа діяла з кінця ХІХ ст. до 1939 року і налічувала близько 100 філософів. Представники обєднання працювали в галузі етики, естетики, історії філософії, історії логіки. Займалися видавничою діяльністю. До львівсько-варшавської філософської школи належали вчені Я. Лукасевич, А. Тарський, І. Домбська, С. Лущевська, Г. Мельберг, Л. Хвістек, М. Боровський, Р. Інгарден, Л. Блаустейн та ін.

* * *

23 квітня 1923 р. Львівському університету було передано будинок колишнього Галицького сейму, побудований у 1877-1881 рр. за проектом архітектора Ю. Гохберга, в якому розміщений сучасний головний корпус (нині вул. Університетська, 1).

* * *

За кількістю студентів Львівський університет був одним з найбільших у Польщі. З 1919-20 до 1937-38 навчальних років їхня кількість збільшилася з 2647 до 5026 осіб.

* * *

У 1925–1935 рр. в університеті функціонували кафедри арабської, староєврейсько-арамейської, турецької, монгольської, індійської, іранської філології та історії Сходу.

* * *

У 1940 р. університету присвоєно ім’я видатного українського письменника і мислителя Івана Франка, який у 70-х рр. ХІХ століття навчався на філософському факультеті .

* * *

У 1947 р. створено друкарню та видавництво, яке у квітні 1957 р. було реорганізоване в статутне видавництво Львівського університету і функціонувало як структурна одиниця університету до 1968 року. Згодом було реорганізоване у видавництво Видавничого об’єднання «Вища школа» при Львівському університеті, а з 1989 року виділилось у самостійне видавництво «Світ».

* * *

У 40-50-х роках в університеті здобували освіту: Р. Братунь, Д. Павличко, Р. Іваничук, Р. Федорів, В. Лучук, академіки НАН України О. Парасюк, І. Юхновський, Я. Підстригач, В. Панасюк, Я. Ісаєвич .

* * *

Проголошення незалежності України – нова сторінка в історії Львівського університету. У 1990 р. очолив університет професор, доктор фізико-математичних наук Іван Вакарчук (на фото). За роки його діяльності відкрито багато нових факультетів та підрозділів, здійснено масштабну програму реформ організації навчання.

* * *

11 жовтня 1999 року Указом Президента України Львівському державному університету імені Івана Франка надано статус «національний».

* * *

Сьогодні Львівський національний університет імені Івана Франка є одним із провідних вищих навчальних закладів України та Європи. У структурі університету функціонують 18 факультетів, Інститут післядипломної освіти, 3 коледжі, 7 науково-дослідних інститутів, Астрономічна обсерваторія, Ботанічний сад, Наукова бібліотека, 6 музеїв. Здійснюється підготовка фахівців відповідно до отриманих ліцензій за 16 галузями, 52 напрямами та 91 спеціальністю. Сьогодні в університеті функціонує 130 кафедр, три з яких відкрито за останні роки.

Радимо прочитати

  • Бойко Марія. Українсько-бельгійські літературні взаємини [Текст] : [діяльність бібліотеки Львівського національного університету імені І. Франка] / Марія Бойко // Літературна Україна. - 2011. - № 18. - С. 2.
  • Ботанічний сад Львівського національного університету [Текст] // Кучерявий В. П. Сади і парки Львова / Володимир Панасович Кучерявий ; худож. І. Ключковська ; пер. з англ. мови Д. Франків ; пер. з пол. мови Ч. Герон. - Львів : Світ, 2008. – С. 292-297 : ілюстр. - Бібліогр.: с. 353.

Ботанічний сад є одним з навчальних та науково-дослідних закладів Львівського національного університету ім. І. Франка. На території саду розміщені теплиці, оранжереї, парники, колекції квіткових рослин та дендропарк площею 1,4 га. У дендрарії налічується 179 видів дерев і чагарників, серед яких є багато екзотичних, які не гірше тут розвиваються від місцевих. Це магнолії, тюльпанове дерево, японський багряник, китайська метасеквойя. Є багатий вибір декоративних чагарників. Видання містить цікавий матеріал про історію заснування і розбудову Ботанічного саду.

  • Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка [Електронний ресурс]. - Електрон. дані. - 2011. – Режим доступу : http://www.green-flow.org.ua/site. – Назва з екрана.

  Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка належить до числа найстаріших університетських музеїв Європи. Заснований він, як Кабінет натуральної історії, у 1784 році. Наукові колекції налічують понад 178 тисяч експонатів, з яких біля 10 тисяч формують експозицію. Фонди музею по праву презентують тваринний світ усіх континентів (за виключенням Антарктиди) та всіх акваторій земної кулі. Тут представлені колекції ентомологічні, безхребетних тварин, орнітологічна колекція. У 2003 році довідкова інформація про Зоологічний музей була включена до 9-го видання Каталогу музеїв світу (Лейпциг, Німеччина) і з того часу, щорічно публікується у кожному наступному виданні.

  • Іваницька Д. І. Дітям про Львів [Текст] / Дарія Іванівна Іваницька ; ред. О. Волосевич. - Львів : Апріорі, 2009. - 48 с. : ілюстр.
  • Ілюк Майя. Фізики та лірики: складова повнота життя [Текст] : [кафедра театрознавства] / Майя Ілюк // Кіно-Театр. - 2000. - № 6. - С. 7 -9.
  • Кметь Василь. Свідчить історія [Текст] : [діяльність Наукової бібліотеки Львівського національного університету] / Василь Кметь // Культура і життя. - 2009. - 8 квіт. - С. 7.
  • Кунанець Н. Благодійні джерела формування фондів наукових книгозбірень м. Львова в кінці XIX - на початку XX ст. [Текст] : [діяльність бібліотеки Львівського національного університету імені І. Франка] / Н. Кунанець // Бібліотечна планета. - 2010. - № 3. - С. 12-16. - Бібліогр.: с. 15-16.
  • Кунанець Н. Формування фондів наукових книгозбірень Львова шляхом книгообміну в кінці XIX-на початку XX століття [Текст] : [діяльність бібліотеки Львівського національного університету імені І. Франка] / Н. Кунанець // Бібліотечна планета. - 2011. - № 2. - С. 17-19. - Бібліогр.: с. 19.
  • Львівський національний університет ім. І. Франка [Текст] : довідник. 2004. - Львів : ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2004. - 367 с.

Довідник є одним із найповніших інформаційних видань про Львівський національний університет ім. І. Франка, тут подано історію заснування університету, інформацію про його структуру, науково-дослідну і громадську діяльність, міжнародне співробітництво з іноземними інституціями. Довідник стане у пригоді абітурієнтам, викладачам, студентам.

  • Львівський національний університет ім. Івана Франка [Електронний ресурс] . - Електрон. дані. - 2011. – Режим доступу : http://www.franko.lviv.ua/. – Назва з екрану.

Офіційний сайт Львівського національного університету ім. Івана Франка. Тут можна знайти інформацію про вступні іспити, форми навчання, факультети, навчальні та наукові установи, студентське життя а також різні навчальні програми, проекти, конкурси.

  • Львівському університету - "щойно" 220 [Текст] : щоправда, у 1805-1817 роках він "гастролював" у Кракові // За вільну Україну. - 2004. -13 листопада. - С. 6.
  • Мельник Анатолій. Географії у Львівському університеті - 120 років [Текст] : [кафедра економічної і соціальної географії] / Анатолій Мельник, Віталій Фурман // Географія та основи економіки в школі. - 2003. - № 6. - С. 48-49.
  • Мельник Оксана. Європейський за зразком, український за духом [Текст] : 350 років тому король Ян ІІ Казимир надав єзуїтській школі у Львові "гідність академії і титул університету" /Оксана Мельник // Урядовий кур'єр. - 2011. - № 22. - С. 14.
  • Міщенко Леоніла. Неперервність традиції [Текст] : студентський театр у Львівському університеті імени Івана Франка / Леоніла Міщенко // Просценіум. - 2003. - № 2. - С. 23-27.
  • Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка [Електронний ресурс]. - Електрон. дані. - 2011. – Режим доступу : http://library.lnu.edu.ua/bibl/. – Назва з екрану.

Офіційний сайт Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка у Львові. У жовтні 2008 р. бібліотека відзначила своє 400-річчя. До структурних підрозділів бібліотеки входять 16 відділів, 27 секторів, 13 факультетських бібліотек. На сьогодні Наукова бібліотека налічує понад 3 млн. книг, серед яких є національне надбання фонду рукописних, стародрукованих та рідкісних книг, обслуговує близько 65 тисяч читачів. Наукова бібліотека Університету забезпечує потужні видавничі проекти, спрямовані на біобібліографічні та книгознавчі дослідження, використання сучасних інформаційних технологій у бібліотечній справі.

  • Олендій Л. Раритети наукової бібліотеки Львівського університету заховані в... Польщі [Текст] : [про фонди рідкісної літератури наукової бібліотеки ] / Л. Олендій // Молода Галичина. - 2002. - 2 лютого.
  • Павлюк Роман. Храм науки постав у Єзуїтському саду [Текст]: [з історії університету] / Роман Павлюк // Молода Галичина. - 2001. - 5 липня.
  • Райхель Юрій. «Шотландська книга» — львівська математична реліквія [Електронний ресурс] : про роль українських учених у формуванні «нової» математики. - Електрон. дані. - 2011. – Режим доступу:http://www.day.kiev.ua/294109. – Назва з екрану.

У статті розповідається про створення Львівської математичної школи. «...Із нею пов’язаний унікальний і хвилюючий епізод із життя великих учених. Як згадував польський математик Станіслав Улам, вони збиралися спочатку неподалік від університету в Римському кафе. Грали в шахи, пили каву й пиво, але головне — розмірковували про математику. Формули записували хімічними олівцями на поверхнях столиків. Уже в Америці Улам запровадив такий же самий звичай, коли працював у Лос-Аламосі. Лише замість столиків у кафе вони писали на дошках крейдою. Господарю таке використання обладнання не подобалося, тому компанія перебралася в «Шотландську кав’ярню» (Kawiarnia Szkocka) навпроти. Кав’ярня знаходилася на вулиці Академічній, нині проспект Шевченка.

У «Шотландській кав’ярні» історія повторилася. Хімічні олівці псували мармурові столики, на що господар кафе поскаржився дружині Банаха пані Луції. Чи то вона, чи то сам пан Стефан придбав і приніс у кафе велику конторську книгу. У радянські часи такі називалися комірними. На непарних сторінках формулювалися нерозв’язані завдання, а навпроти, на парній сторінці їх розв’язання. Причому обговорення і розв’язання відбувалися також у кафе. Одного дня математики говорили понад 17 годин безперервно, настільки їх захопило розв’язання одного із завдань. Книга отримала назву Шотландської. Коли кав’ярня зачинялася, книгу передавали господареві, який дуже дбайливо до неї ставився. Напевно, розумів її історичну цінність. Саме у кафе було отримано доведення теореми Банаха. На жаль, Шотландської книги ще не було, доведення було записане на поверхні столика і стерте швейцаром. Усього в «Шотландській книзі» було зафіксовано 193 математичні проблеми».

  • Романів Євген. Після ув'язнення Франко поновися в університеті і навіть стипендію "вибив"... [Текст] : письменник був не лише літературознавцем і філософом, а й економістом та фінансистом / Євген Романів // Високий Замок. - 2011. - № 12. - С. 10.
  • Скиба Роман. Старий університет [Текст] : [з історії Львівського національного університету ім. І. Франка] / Роман Скиба // Сто талантів. - 2011. - № 2. - С. 24-25.

Від 1851 р. у будинку побіч костелу святої Трійці та св. Миколая, який спорудили в 1754 році, працював Львівський університет. До 1921 р. саме цей будинок був головним корпусом навчального закладу. Тут навчався Іван Франко, викладали професори української літератури Я. Головацький й О. Огоновський, історики І. Шараневич і М. Грушевський. Останній очолював тут кафедру історії. До Першої світової війни в цьому корпусі університету здобували освіту відомі діячі національно-визвольного руху Є. Коновалець, Д. Вітовський, С. Горук, Р. Сушко, С. Шухевич.

  • Содомора Андрій. Anno Domini. Року Божого [Текст] : латинські написи Львова / Андрій Содомора. - Львів : Піраміда, 2008. - С. 254 : фотогр. - (Приватна колекція).
  • Тихолоз Б. Між ювілеями [Текст] : франкознавство останнього есятиліття у Львівському університеті / Б. Тихолоз // Дзвін. - 2006. - № 8. - С. 150-158.
  • Харчук Христина. Зала засідань Галицького сейму [Текст] : [історія будинку Львівського національного університету імені Івана Франка ] / Х. Харчук // Галицька брама. - 2002. - № 4-6. - С. 40-41.

Будинок Львівського національного університету імені Івана Франка (до 1939 р. університету ім. Яна Казимира) побудований в 1877-1881 рр. за проектом австрійського архітектора Юліана Гохбергера як споруда Крайового сейму Галичини. Будинок можна поставити в один ряд з іншими монументальними спорудами європейських парламентів, споруджених у той час - будинку угорського парламенту у Будапешті, австрійського парламенту у Відні та рейхстагу в Берліні.

Головними у будівлі були зала засідань, яку прикрашала картина «Люблінська унія» і так звана «зала маршалів» (голів парламенту), яку прикрашала «Конституція 3 травня». Обидва полотна належали до робіт відомого польського художника Яна Матейка (сьогодні ці роботи зберігаються у Варшаві).

Зала засідань Крайового сейму за проектом могла вміщати 230 послів, освітлювалася через скляні стелю і дах, конструкції яких були виконані з металу. Увечері залу освітлювали з допомогою гасових ламп. Тут, 14 червня 1881 р. вперше у Львові за ініціативою інженерів Романа Гостковського і Францішка Рихновського з’явилося електричне світло…

  • Шаблій О. Львівська школа суспільної географії [Текст] : до 60-річчя кафедри економічної і соціальної географії Львівського університету /О. Шаблій // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2005. - № 29-30. - С. 26-32.
Наші партнери