Михайликів сон

Михайликів сон 

Був собі хлопчик – Михайлик. Мама і тато його любили, бо був він добрий і розумний але, як всі хлопці, деколи любив побешкетувати.

Мав Михайлик собаку Барсика. Вони були справжніми друзями і завжди були разом. Одного разу Михайлик захворів, у нього боліло горло, висока температура не давала піднятися з ліжка, мама його лікувала, а Барсик підтримував своїм товариством.

Коли Михайлик заснув, йому приснився сон, що він здоровий, у нього нічого не болить, надворі літо, і він разом зі своїм вірним другом Барсиком бігає і грається біля хати. Навкруги було дуже гарно: гріло сонечко, все зеленіло, цвіло, мило щебетали пташки і ніщо нікому не загрожувало. Аж раптом Михайлик почув, як його пес жалібно заскавчав, і хлопчик стрімголов кинувся до нього. Михайлик побачив, що велика біла курка дзьобнула Барсика просто в ніс, бо він, граючись, хотів поцупити хлібну скоринку просто в неї з – під дзьоба.

«Не бався з курми, Барсику», - сказав Михайлик і погладив постраждалий собачий ніс, а Барсик весело підстрибнув і лизнув у ніс Михайлика. Михайлик засміявся і прокинувся. Він почувався здоровим, а його вірний друг Барсик лежав біля ліжка і дрімав. Певно, вони обоє бачили один сон?

Борислав, Трускавець, Яворів, Львів (дорос.)