Шевченківське кіно: Львів, 8 - 12 березня
8-12 березня у Львівському палаці мистецтв (Коперника 17) будуть показані сім фільмів зі спеціальної ювілейної збірки "Шевченко 200", випущеної Центром ім. Олександра Довженка. Кінопокази присвячені 200-літтю від дня народження Тараса Шевченка.
До складу колекції ввійшли відреставровані стрічки 1926-2007 рр., в тому числі легендарні "Тарас Шевченко" Петра Чардиніна (1926) та Ігоря Савченка (1951) та "Сон" Володимира Денисенка (1964).
Фільми для публічного демонстрування надані Львівською обласною конторою прокату кінофільмів.
Розклад показів:
8 березня 17:00 “Тарас Шевченко”
9 березня 16:30 “Тарас Шевченко. Спадщина”
9 березня 17:30 “Тарас Шевченко. Надії”
9 березня 18:30 “Дві долі”
10 березня 19:00 “Тарас Шевченко”
11 березня 17:00 “Наймичка”
12 березня 17:00 “Сон”
Вхід на всі покази безкоштовний
ПРО ФІЛЬМИ
“Тарас Шевченко”, 1951 рік, 115 хв.
Режисер Ігор Савченко.
У головній ролі – Сергій Бондарчук.
Про життя і творчість Т. Шевченка, якого цар Микола І за гнівні волелюбні твори вислав у далекий прикаспійський форт без права писати і малювати.
“Тарас Шевченко. Спадщина”, 1994 рік, 55 хв.
Режисер Леонід Анічкін.
Про долю спадщини великого поета, яку зібрали і зберегли його друзі і яка зараз зберігається у Державному музеї Т.Г.Шевченка.
“Тарас Шевченко. Надії”, 1995 рік, 55 хв.
Режисер Леонід Анічкін.
Доля не жаліла для нього випробувань і мук. Ганебнішої кари, без права писати і малювати, ніж роки заслання до окремого Оренбурзького корпусу солдатом, не можна й вигадати. Одначе “солдатчина” все ж не згубила Тарасової віри в Бога і людей.
“Дві долі”, 2007 рік, 30 хв.
Режисер Б. Квашньов.
Рівень сучасного шевченкознавства такий, що дає можливість детально відновити, мангишлацький період життя Т.Г.Шевченка. І саме завдяки Есболу Умірбаєву – казахському вчителю, який створив музей Поета на Мангишлаку у Форту Шевченка. Як сплелися їх долі, як змінилося життя Есбола після знайомства з творчістю Поета у пустелі, коли він зрозумів, що Шевченко належить не тільки українському народу, але й народу казахському. У стрічці йдеться про завершені твори, ескізи і начерки Шевченка, виконані 1851 – 1857 р.р. у Новопетрівському укріпленні та його околицях.
Фільм розповідає про те, як Шевченко створив цілий пласт культури на Мангишлаку, живучи, за його словами, “жизнью публичною, сиречь в казармах муштруясь ежедневно...”. Казахи й до цього часу передають у спадок одне одному спогади про поета, акини співають пісні, а у форту кілька десятків хлопчиків-казахів носять ім’я Тарас...
“Тарас Шевченко”, 1926 рік, 120 хв.
Режисер Петро Чардинін.
Перший український біографічний фільм про Т.Г.Шевченка. На момент створення картина була однією з найкоштовніших постановок: уперше для підготовки до зйомок фільму були залучені спеціалісти з історії, етнографії, літературознавства. Художнє оформлення стрічки створив видатний художник-модерніст академік Василь Кричевський, фільм консультував професор Сергій Єфремов.Складений із багатьох новел фільм, що ілюструє життя Шевченка-юнака, солдата, поета, з успіхом ішов в Україні та закордоном і став найуспішнішим кінопроектом 1926 року. Роль Тараса Шевченка у фільмі виконав Амвросій Бучма.
“Наймичка”, 1963 рік, 87 хв.
Режисери: Ірина Молостова, Василь Лапокниш.
Музичний фільм за мотивами опери Михайла Вериківського, в основі сюжету якої – однойменна поема Т.Г.Шевченка.
“Сон”, 1964 рік, 97 хв.
Режисер Володимир Денисенко.
У ролях: Іван Миколайчук, Дмитро Мілютенко, Наталія Наум, Костянтин Степанков, Михайло Державін.
У фільмі показано першу половину життя Т.Г.Шевченка – кріпацтво, викуп з неволі, навчання в Академії мистецтв у Петербурзі, поїздка в Україну і арешт. Автори фільму передали і внутрішнє життя свого героя – його думки, картини поетичної уяви, снів, змішавши реальні події з подіями внутрішнього стану. Автори прагнули насамперед олюднити Шевченка, зняти з нього бронзовий глянець, показати його як людину з живими почуттями. Шевченко, яким він показаний у фільмі “Сон”, вписується у проблематику, що її прагнула розв’язати тогочасна інтелігенція, зрештою, він виражає суспільний настрій, який панував на початку шістдесятих.