Літнє Джерельце

Пісня висоти

Знов літак набирає висоту,
Біля вікна я тихесенько сиджу.
Десь там дім залишився далеко,
Я повернусь, швидко, мов вітер, легко.
Небо, хмари, мов солодка вата,
Висота, вночі зорями багата.
Чекають місця, серцю дорогі,
А десь у них - рідні, друзі й вороги.
Що принесе ця пісня висоти?
Кажуть, тут скрізь мрій розкидані світи.
Внизу рідні ліс, ріки навкруги,
Наче життя, серпантини й береги.