"Література як мікстура"

Хто в темі, той знає, що таке масова робота в бібліотеці, а хто не знає, то ми скажемо простіше - немає кращої ведучої від Валентини Шевченко.
Бібліотечні уроки, вікторини, презентації - це все надзвичайно уважно готується, підшуковуються найнеймовірніші деталі, факти, цікавинки, проводиться копітка наукова робота. І всі, кому щастить брати участь в заходах Валентини Дмитрівни це відчувають, а тому дуже її люблять, як і ми з вами.

І, як ви вже напевне здогадалися, пані Валентина читає. Читає багато і зі смаком. Ось враження від останньої прочитаної книги:

"Цікаве читання так само корисне для здоров'я, як і фізичні вправи для тіла", - писав філософ Кант. Зараз для мене таким цікавим читанням є збірка "Так казав Лем" із серії "Лемові леми" видавництва "Богдан". У збірці надруковані спогади Томаша Лема про свого батька та повне видання "Розмов зі Станіславом Лемом" польського журналіста Станіслава Береся. Для львів'ян особливо цікаві вперше опубліковані без цензури спогади письменника про Львів 1939 -1945 років. Деякі періоди життя письменника нагадують реалії нашого сьогодні.

Змінивши документи на прізвище Яна Донабідовича, Станіслав Лем тривалий час гітлерівської окупації Львова опинився в самоізоляції. Він перебрався жити на вулицю Зелену, де знімав квартиру. Саме тоді і був написаний текст "Людина з Марса", який пізніше автор продав за 26 тисяч старих злотих. Цей розділ спогадів має назву "Не прогайнований час". Беремо приклад зі Станіслава Лема".