Незвичайна мандрівка Ганса з барвистими метеликами

Великий рудий кіт Ганс лежав, витягнувшись на балконі серед квітів, які звисали з горщиків. Ласкаві сонячні промінчики ніжно гладили блискуче хутро кота. Його полонили п`янкі запахи петунії, гвоздики, м`яти…

Ганс обережно торкався своїм вологим носом кожної квітки, вдихаючи солодкі запахи, і мріяв… Замріявшись, він уявив себе великим барвистим метеликом, який перелітав з квітки на квітку і все далі і далі віддалявся від улюбленого балкону. Озирнувшись, він не побачив рідної домівки і вже хотів було злякатись, але раптом його увагу привернула величезна клумба, над якої пурхали десятки різнобарвних метеликів. Він приєднався до них і відчув себе в оточенні справжніх друзів. Разом вони танцювали в повітрі. Йому було весело і приємно в цьому товаристві. Вже давно Ганс не почувався таким щасливим.

Та враз дзюрчання води перервало його солодку мрію. Кіт ліниво розплющив праве око і побачив, як його господиня поливає квіти.

Значить я не метелик, - зрозумів він, і мало не засумував з цього приводу, але тут господиня нахилилась над ним і лагідно почухала його за вушком.

Котом також непогано бути, - подумав Ганс і голосно замуркав.