Біблioтерапія в бiбліотеках для дітей
Університет Миколая Коперніка в Торуні
Інститут наукової інформації і бібліології
Професор Броніслава
Вознічка-Парузель
Біблioтерапія в бiбліотеках для дітей
Від теорії до практичної діяльності
Програма занять
- Короткий нарис з історії бібліотерапії: виникнення терміну та його етимологія, зміни понять, розвиток
- Визначення. Типи та функції бібліотерапії, виконавці та адресати бібліотерапевтичних дій.
- Казкотерапія як "молодша сестра" бібліотерапії.
- Типи бібліотерапевтичних казок і їх завдання.
Програма занять
- Фази бібліо/казкотерапевтичного процесу.
- Застосування бібліо та/або казкотерапії в бібліотечній роботі з дітьми та молоддю – методика занять.
- Схема бібліо/казкотерапевтичних дій.
- Підготовка циклів бібліотерапевтичних занять та окремих бібліотерапевтичних заходів.
- Висновки
Історія бібліотерапії
- Лікувальні властивості літератури були відомі вже в давнину, і сьогодні багато людей - часто несвідомо - використовують читання з лікувальною метою, наприклад, для поліпшення настрою, заспокоєння, пошуку шляхів вирішення особистих проблем і т.ін.
- Але бібліотерапія, як спеціальний вплив на людину або групу людей за допомогою правильно обраного тексту, є відносно новою сферою діяльності.
Етимологія терміну
- Термін бібліотерапія походить від поєднання двох грецьких слів:
biblion (книга) + therapeia (допомога хворим, пізніше: лікування).
- В даний час термін в основному означає терапевтичну діяльність за допомогою книг та інших матеріалів (читання спеціальних друкованих матеріалів чи текстів на альтернативних форматах).
- Термін з`явився у 1916 році (в англомовній формі bibliotherapy).
Короткий нарис історії бібліотерапії
- 1916 - Samuel Mc Chord Crosters (Семюель Кротерс) на сторінках журналу „Atlantic Monthly” вперше застосував термін bibliotherapy для характеристики діяльності шпитальних бібліотек, які намагались допомогти вирішити психічні проблеми ветеранів І-ої Світової війни за допомогою спеціально підібраної літератури.
- 1920 – з`являється перше визначення поняття “бібліотерапія” в Оксфордському словнику англійської мови (Oxford English Dictionary)
- З того часу починається інтенсивний розвиток бібліотерапії і виникає все більше дефініцій цього поняття
Формування бібліотерапії
- Виникла в шпитальних і санаторних бібліотеках на основі досягнень медицини, особливо психіатрії, яка „поєднувалася” з методикою бібліотечної роботи, а з часом також з методами, яке пропонувало наукове книгознавство і знання про читання.
- В процесі свого розвитку бібліотерапія збагачувалась методами і техніками психології і почала застосовуватись в публічних та шкільних бібліотеках.
Формування бібліотерапії
- Пізніше бібліотерапія була адаптована педагогікою, в основному спеціальною, завдяки чому вона почала використовуватись у виховних, освітніх і опікунських закладах.
- Потягнулась до неї також арттерапія (терапія за допомогою мистецтва, особливо образотворчого).
- Як наслідок, бібліотерапія стала міждисциплінарною прикладною діяльністю. Кожна з дисциплін зробила свій внесок в її розвиток і сформувалось 3 основні відмінності (типи) бібліотерапії.
Типи бібліотерапії
- В бібліотерапії виділяють 3 основних течії, які характеризують відмінності використання і методів (описані Р.Рубин).
- В рамках медичного напряму утворилась інституційна бібліотерапія, призначена для лікування пацієнтів в лікувальних та закритих медичних установах.
- В рамках психологічної терапії утворилась клінічна бібліотерапія, яка здійснюється психологами, найчастіше в психологічних консультаціях для осіб з порушеннями психики.
Типи бібліотерапії
- Tретій, найпопулярніший вид бібліотерапії, це виховна бібліотерапія, відома ще як розвиваюча або гуманістична.
- Вона належить до книгозавчо – бібліотекознавчої течії і використовує досягнення цих наук та педагогики.
- Використовується у відкритому середовищі – бібліотеках, виховних закладах, інтернатах, дитячих садках, школах, дитячих та ін., а її учасники не потребують спеціального лікування.
Визначення бібліотерапії
- Бібліотерапія пережила багато дефініцій, вироблених в межах тих дисциплін, в співавторстві з якими вона створювалась.
- Нас цікавлять книгознавчо – бібліотекознавчі визначення бібліотерапії.
- Одним з найпопулярніших є визначення ALA (Американської бібліотечної асоціації), яке використовують більшість країн, що застосовують бібліотерапію в діяльності бібліотек.
- Це визначення не втратило своєї актуальності, незважаючи на те, що було прийнято ще у 1966 р.
Визначення ALA
- Бібліотерапія – це застосування спеціально відібраних матеріалів для читання в якості терапевтичної допомоги в медицині та психіатрії, a тaкож поради у вирішенні особистих проблем за допомогою керівництва читанням.
- Ми бачимо двозначність: перша частина дефініції відсилає нас до медико-психологічних аспектів бібліотерапії.
Визначення ALA
- Друга частина відсилає нас до психолого – бібліотечних аспектів, в якому поради та керівництво читанням виділяються як важлива функція, що має служити подоланню особистих проблем за допомогою спеціально відібраних матеріалів для читання.
- Без сумніву, людям вистачає різного роду проблем, але особливо це відчувається в часи змін і ситуацій, до яких треба адаптуватись як окремим особам, так і суспільству в цілому.
- Коли бібліотерапевтичні дії спрямовані на дорослих, найчастіше ми говоримо про гуманістичну бібліотерапію.
Користувачі бібліотерапії
- В даному випадку нас цікавлять переважно молоді люди (від дошкільника до підлітка), яким також не бракує труднощів і різноманітних ускладнень, пов`язаних з віковими і психологічними змінами періоду зростання.
- Саме на дітей та підлітків найчастіше скеровані бібліотерапевтичні дії в бібліотеках і саме вони є вдячними учасниками розвиваючої або виховної бібліотерапії.
- Тому зупинимось саме на цій категорії користувачів бібліотек.
Мета бібліотерапії
- В залежності від того, на групи яких користувачів спрямовані бібліотерапевтичні дії, вони можуть переслідувати різні цілі:
- адаптаційні функції (для дітей та молоді з різними видами неповносправності),
- функції ресоціалізації (для дітей та молоді з асоціальними проблемами),
- профілактичні функції (для молодих людей, яким загрожують проблеми емоційного характеру),
- загальнорозвиваючі функції (для всіх, хто переживає різноманітні труднощі і проблеми зростання).
Предмет розвиваючої (виховної) бібліотерапії
- Предметом бібліотерапії є процеси, що відбуваються (або мають відбуватися) з учасниками під впливом матеріалів для читання, спеціально відібраних з урахуванням раніше визначених потреб, розумових і вікових особливостей дітей та підлітків.
- Предметом спостереження є не тільки учасники бібліотерапевтичного процесу, але й матеріали, відібрані для читання, а також їх вплив.
Слід пам`ятати
- Бібліотерапія – це терапія читанням. Згідно May Howie – це „використання літератури та аудіовізуальних матеріалів для відповідно організованої бібліотерапевтичної діяльності, яка впливає на розвиток особистості, і яка проводиться переважно у вигляді спрямованих дискусій та бесід” (1978).
- Ми бачимо, що наголос робиться на використанні різних матеріалів для читання, не тільки традиційних, а також на відборі відповідних матеріалів на різних форматах для висвітлення окремих питань.
Слід пам`ятати
У зв`язку з появою і активним розвитком мультимедійних і електронних продуктів, в бібліотерапії все активніше використовуються альтернативні матеріали, технічні засоби, що робить можливим активне включення в бібліотерапевтичну діяльність неповносправних осіб. Сучасні джерела інформації також є більш привабливими для е-генерації.
Казкотерапія – “молодша сестра” бібліотерапії
- Це один з різновидів бібліотерапії (організованого і керованого читання, спрямованого на психологічну підтримку і допомогу у вирішенні проблем), адресована дітям від 4 до 9 років.
- В казкотерапії головним терапевтичним інструментом виступає казка.
- Її призначення – нівелювання дитячих страхів, що супроводжують розвиток, заспокоєння дітей та пропонування їм способів розв`язання дитячих проблем і труднощів: внутрішніх, між ровесниками, в родині, в оточенні і т.ін.
Засновники казкотерапії
- На розвиток казкотерапії найбільший вплив мали:
- Бруно Беттельгейм (Bruno Bettelheim, 1903-1990), американський психолог і психіатр австрійського походження, автор книги The Uses of Enchantment. The Meaning and Importance of Fairy Tales, відомої в Польщі під назвою “Чарівне і корисне: про значення і цінності казки” (Варшава, 1985)
- Доріс Бретт – автралійський клінічний психолог, сучасна поетеса, автор книг “Оповідання для твоєї дитини”, “Оповідання для твоєї (трохи страшої) дитини”, та “Казки, які лікують”. Її вважають автором методики казкотерапії.
Засновники казкотерапії
- В Польщі авторитетом є Марія Моліцька, клінічний психолог, автор численних текстів терапевтичних казок, популяризатор казкотерапії в т.ч. її теоретичних засад.
- Чи відомі вам праці Б.Беттельгейма чи книги Доріс Бретт?
- Чи є в Україні власні казкотерапевти?
- Чи знаєте ви які-небудь терапевтичні казки?
Класичні і терапевтичні казки та байки
- Відповідно підібрані класичні казки можуть виконувати терапевтичні функції.
- Терапевтичні казки – “винахід” останніх десятиліть ХХ століття – часто вони створені за мотивами класичних зразків.
- Їх структура, підпорядкована терапевтичним функціям, дещо відрізняється від класичних зразків байок і казок.
Різновиди терапевтичних казок
- Виділяють 3 різновиди терапевтичних казок, які використовують для підтримки дітей з емоціональними, інтелектуальними та поведінковими проблемами:
- релаксаційна казка,
- психологічно-повчальна казка,
- психотерапевтична казка.
- Всі вони мають на меті заспокоювати, зменшувати емоціональні проблеми, сприяти особистісному зростанню дитини, на прикладі казкових героїв навчати дітей, як подолати життєві труднощі.
Релаксаційна казка
- Maє принести малим слухачам розслаблення і заспокоєння, зняти напругу, для того, щоб, відпочивши, діти знову могли активно діяти.
- Це короткий твір, тривалість читання від 3 до 7 хвилин.
- Базується на внутрішній візуалізації, коли дитина створює уявні образи під впливом того, що чує.
- Завдяки уяві діти можуть “побачити” образи, “намальовані словами”, а також брати участь в подіях, які переживає герой казки.
Релаксаційна казка
- Герой такої казки не відпочиває пасивно, після хвилини нерухомості настає період активності: герой п`є воду з джерела, купається, плаває, пірнає, літає на чарівному килимі, колишеться на океанських або повітряних хвилях.
- Ця релаксація додає нової енергії для реалізації нових завдань. Це регулюється відповідними елементами аутотренінгу, вставленими в текст казки.
- Замість традиційної моралі в кінці байки чи казки, фінал зображує повні енергії нові форми радісної активності.
Психологічно-повчальна казка
- Відноситься до пізнавальної сфери, має на меті викликати зміни в поведінці маленького слухача за допомогою запропонованих йому нових зразків реагування і способів подолання страхів і проблем.
- Вона також містить елементи “чарівності”, героями можуть бути типові казкові герої – тварини, рослини, предмети, які “ламають” характеристики, приписані їм в байках.
- Завдяки ним малий слухач, чи вже самостійний читач, ототожнює себе з героєм, розширює репертуар своєї поведінки.
Психологічно-повчальна казка
- Через вплив на емоції допомагає розібратися у власних почуттях, полегшує розуміння ситуації, яка їх викликає, заохочує до розмови про власні проблеми під безпечним казковим “прикриттям”.
- Через демонстрацію невідомих дитині зразків, без зайвого моралізаторства, мотивує її до пошуку нових рішень.
Психотерапевтична казка
- Це твір довший, ніж попередні, з розгорнутою і складною фабулою, фантастичне оповідання, яке стосується трудних ситуацій, що викликають страх, особливо тих, які виникають з незадоволених потреб, попереднього негативного досвіду або просто з уяви.
- Зміст може стосуватися розлучення батьків, смерті близької особи, тяжкої хвороби рідних або самого маленького героя, різноманітних патологій суспільства, перенесених у казковий світ та ін..
Фази казко/бібліотерапевтичного процесу
- Iдентифікація – ототожнення себе з героєм („він такий, як я”), чи з головною ідеєю, яку несе запропонований текст.
- Проекція -„перекладання” посилання на власні переживання або проблеми („я відчуваю те саме, що він”).
- Kaтарсис (підняття, очищення, оздоровлення) – полегшення, що виникає з емоціонального вирішення проблем („уфф, мені вже краще, можу зробити те, що він”).
- Розгляд – нова точка зору на власні проблеми, які роблять можливим включення “текстових” послань до особистої системи цінностей і приводить до змін („я це зробила!”).
Підготовка до казкотерапії: методика
- Початок – приготування циклу зустрічей „Зустріч з книгою/казкою” (голосне читання класичних казок).
- Інтеграційний характер “Зустрічей з книгою/казкою” (беруть участь здорові діти та діти неповносправні або ті, що мають проблеми).
- Налагодження зв`язків між поколіннями шляхом запрошення до співпраці бабусь і дідусів (наприклад, бабці - казкарки)
- Цикли „родинних читань” – подолання сімейної читацької неграмотності (приготування дорослих до ролі провідників по світу дитячої книги)
Методика – схема казкотерапевтичних дій
- Відповідає загальній схемі бібліотерапевтичних занять і послідовно містить:
1. Діагностику проблем (за допомогою опитувань і розмов з батьками/або вихователями, через розмови і спостереження безпосередньо за дітьми – відвідувачами бібліотеки).
2. Визначення завдань і цілей занять (загальних і окремих), що відповідають поставленому діагнозу, рівню і можливостям учасників.
3. Відбір казок і методів роботи з ними, планування перебігу занять згідно поставлених цілей.
Методика – схема казкотерапевтичних дій
4. Планування проведення занять у визначених умовах.
5. Опрацювання сценаріїв окремих занять
6. Приготування дидактичної допомоги, реквізиту і т.ін., що необхідно для проведення занять.
7. Розробка принципів оцінювання ефективності всього циклу в цілому та окремих занять.
8. Розповсюдження інформації про зустрічі з терапевтичними казками в локальному середовищі.
Бібліотерапія для дітей старшого віку і підлітків
- Схема дій аналогічна казкотерапевтичним заняттям з тою відмінністю, що учасники мають більші читацькі можливості, а при діагностуванні - слід брати до уваги власну думку самих дітей на їх проблеми.
- Всі заняття мають бути добровільними, але контакти мають відбуватися за розробленою схемою.
Бібліотерапія для дітей старшого віку і підлітків
- Заняття мають відбуватися систематично, хоча б раз на тиждень, найкраще не менше, ніж протягом кількох місяців.
- Надзвичайно ефективні бібліотерапевтичні заняття, пов`язані з віком дозрівання і різноманітними проблемами підліткового віку (наприклад, перше кохання, відносини з батьками, агресія, непорозуміння з ровесниками, різноманітні залежності та їх наслідки). Бібліотерапія також використовується з профілактичною метою.
Схема підготовки занять
- Вибір назви циклу занять (переважно, це загальна або літературна назва), з визначенням загальної мети.
- Визначення категорії учасників (віковий ценз і бажана кількість учасників – увага: терапевтична група має налічувати мінімум 6, максимум 15 осіб).
- Визначення кількості запланованих зустрічей, часу реалізації цілого циклу та місця проведення занять.
Розробка окремих сценаріїв
- Для кожного заходу має бути окрема назва.
- Мета кожного окремого заняття має бути пов`язана з загальною метою циклу.
- Час проведення має враховувати вік учасників (переважно 45 хвилин для старших, біля 20-25 хвилин для молодших).
- Надзвичайно важливим є метод подання матеріалу, наочні і дидактичні засоби, і, що особливо важливо – матеріали для читання.
- Необхідно мати план проведення занять, алгоритм поведінки бібліотерапевта, запитань до групи, передбачуваних реакцій і принципів оцінки.
Висновки
- Казки, в т.ч. терапевтичні, демонструють малим читачам правила і приклади поведінки, дають їм базові знання про культурне середовище, в якому вони зростають.
- Вони пробуджують уяву дітей. Ототожнюючи себе з героями казок, діти переживають нові пригоди та емоції.
- Ці казки приносять дітям чимало радості, дають можливість досягнути терапевтичного ефекту.
- Велику користь приносить бібліотерапія в роботі з підлітками.
- Напевно варто займатися бібліотерапією в бібліотеках!
На жаль, наша зустріч підійшла до кінця…
Дякую за увагу.
Запрошую до дискусії і практичних занять.