Володимир Лучук

Народився поет у селі Матче на Волині (тепер Польща). У 1945 році родина була переселена в село Доросині Волинської області і зазнала всіх бід  від розриву з прадавніми коренями. Зростав хлопчик серед працьовитого люду і сам був роботящим. Радів, коли його хвалили за щось добре зроблене чи вивчене, а то й за вигадане...

Після закінчення середньої школи здібний юнак, закоханий в українську поезію, подався здобувати вищу освіту до Львівського університету на  слов'янський відділ філологічного факультету, там же закінчив й аспірантуру.

Вірші почав друкувати ще студентом. Володя був одержимий поезією, а всі інші побутові справи для нього не існували.

Ті, хто знав Володимира Івановича, називають такі головні риси його характеру, як доброта, довір'я до людей, невтомність у праці та сміливість у пошуку вагомого, як добірне зерно, слова. Мабуть, не випадково свою першу збірку поезій він назвав так промовисто — «Довір'я».

Якийсь час Лучук завідував відділом рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Володимир Іванович зібрав чи не найбільшу і найповнішу бібліотеку поетичних збірок, виданих в Україні. Тісна творча дружба єднала його з літераторами Білорусії, Польщі, Чехії, Словаччини, Німеччини.

Володимир Лучук відомий також як перекладач і дитячий поет. Дітей він дуже любив. Навіть під час творчих поїздок у Прагу, на вулицях міста, він мав про що поговорити з дітьми. І хоч розмови були короткі, зате контакт налагоджувався доволі швидко.

Надійною підтримкою та помічницею у царині дитячої літератури була для Володимира його дружина Оксана Сенатович. Їхнім подружнім гаслом стали такі слова: «Якщо ти поет — напиши для дітей!». А написав В. Лучук чимало: «Сіла хмара на коня», «Хитрий лис малює ліс», «Чарівний глобус», «Уставати рано треба», «Я малюю голуба», «Жива вода», «Дарунки для мами» тощо.

Батьки поета згадували, що ще в дитинстві циганка наворожила йому смерть у дорозі. Повний творчих задумів, Володимир Лучук раптово помер у поїзді, коли їхав зі Львова до Києва. Похований він у Львові на Личаківському цвинтарі.

Отож, дорогі діти, читайте твори, які написав для вас Володимир Лучук, на щасливий виріст!

Лучук, В. І. Хитрий лис фарбує ліс [Текст] : вірші / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1970. – 22 с.

Лучук, В. І. Уставати рано треба [Текст] : вірші для дітей / В. І. Лучук. – Львів : Каменяр, 1971. – 71 с.

Лучук, В. І. Зелене око [Текст] : вірші / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1974. – 24 с.

Лучук, В. І. Чарівний глобус [Текст] : вірші / В. І. Лучук. – Львів: Каменяр, 1977. – 79 с.

Лучук, В. І.  Жива вода [Текст] : вірші / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1980. – 29 с.

Лучук, В. І. Казкова орбіта [Текст]: вірші, казки , загадки: для дітей мол .шк. в. / В. І. Лучук; худож.Н.Кирилова, П.Гулин. - Львів : Каменяр, 1981. - 87с. : іл.

Лучук, В. І.  Маленькі друзі [Текст] : вірші, лічилки, скоромовки, загадки, казки / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1984. – 96 с.

Лучук, В. І. Дарунки для мами [Текст] : вірші / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1985. – 18 с.

Лучук, В. І. Загадковий зореліт [Текст] : для дітей мол. шк. в. / В. І. Лучук; худож. К.Суєвалова. - Львів : Каменяр, 1988. - 54с. : іл. 

Лучук, В. І. Найрідніші слова [Текст]: вірші та казки: для мол.шк.в. / В. І. Лучук; худож. Л.Лобода. - К. : Веселка, 1989. - 223 с. : іл.

Лучук, В. І. Як пташки буквар читали [Текст] : вірші / В. І. Лучук. – К. : Веселка, 1989. – 10 с.

Наші партнери