Анна Канич

  За вагомий особистий внесок у розвиток художньої культури та багаторічну плідну літературну діяльність Президент України Віктор Ющенко у 2008 році присвоїв львівській поетесі Анні Канич Почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».
Анна Михайлівна народилася 23 лютого у Львові, у благородній українській сім`ї. Її мати, Ших Анастасія Данилівна, з 13 років виховувалася у родині особистого лікаря І. Франка – доктора Броніслава Овчарського, а батько – горянин, лірик, і водночас гуморист, у минулому австрійський офіцер, працював експедитором у приватній фірмі.
  Виростала майбутня письменниця на вулиці з романтичною назвою - Утіха. Про вулицю свого дитинства Анна Михайлівна згадувала неодноразово у своїх творах.


  Утіха моя – мила вулиця Львова,
  Зелена – як рута, пряма – як стріла,
  Мені дарувала любов, дзвінку мову
  І вдачу веселу в придане дала.


Навчалася Анна Канич в українській школі «Імені Князя Лева», яка згодом стала школою № 37 , а у далекому 1945 році поступила до Львівського університету ім. І. Франка, який успішно закінчила у 1950 і 38 років працювала вчителькою української мови та літератури, з них 14 років – у виправній колонії для неповнолітніх. Про цей період праці письменниця згодом напише у своїй художньо – документальній повісті «Волошки серед терну».
  Анна Канич відома в Україні та поза її межами як талановита поетеса, ім`я якої уже давно увійшло в золотий фонд української пісенної лірики. Тридцять років тому видатний український композитор Анатолій Кос – Анатольський звернув увагу на вірш Анни Михайлівни «Метелиця» і поклав його на музику. Ця пісня, яку першою виконала Марія Байко, народна артистка України, виявилась сонячною ластівкою, яка провістила вічно квітучу пісенну весну Анни Канич, пробудила високі ноти натхнення.
Нині у творчому доробку поетеси – біля двохсот пісень, які понесли у світ відомі музичні колективи, такі, як дитячі ансамблі «Дзвіночок», «Щасливе дитинство», «Писанка», «Галицька перлина», популярні ансамблі «Смерічка», «Ватра», «Галичина», «Мальви», «Соколи» та інші.
  Музику на її пісні написали народні артисти України М.Шалайкевич та І. Білозір, композитори Ю.Варум, С. Петросян, В. Дікшин та багато інших.
  У 1993 році Анна Михайлівна видала свою першу збірку «Неопалима купина», у яку увійшло майже сто пісень, потім з`являються на світ збірки «Пісні серця – юним талантам» і «Львівські рапсодії», ще через деякий час виходять збірки уже з нотами: «Коли співає тишина», «Молюсь за Україну», «Музика рідного краю», збірка дитячих оповідань «Жовтенька грушка» та інші оповідки Нуни».
  З 2003 року Анна Михайлівна Канич - член Національної спілки письменників України.
Хочу зачитати кілька рядків з автобіографії письменниці: «Десятки виконавців моїх пісень – лауреати різних пісенних конкурсів, фестивалів. Як і мої виконавці, я теж неодноразовий лауреат. А у 1995 році на міжнародному «Пісенному вернісажі» отримала найвищу нагороду «Гран – прі» за пісню «Соломія», яка була відзначена у чотирьох номінаціях (музика і виконання Марії Шалайкевич). І в майбутньому працюватиму над примноженням духовної скарбниці нашого народу.»

   
Наші партнери