Коли відома львівська письменниці і журналістка Галина Вдовиченко
у серпні 2014 року почала писати свій роман "Маріупольський процес", вона й подумати не могла, що через два роки ця тема і далі залишатиметься актуальною і дуже болючою для українців і України. І, хоча розмова з гостею нашого проекту "Люди, що читають: літературна кав'ярня" велася не лише про цей роман, але й про інші не менш цікаві книги Галини Вдовиченко (як "дорослі", так і "дитячі"),
лейтмотивом зустрічі все одно була війна під назвою АТО та людина на війні.
Щоб налаштуватися на розмову на таку важку тему, напочатку зустрічі було показано буктрейлер до книжки "Маріупольський процес".
"Таке враження, що автору цього роману хтось надиктував про ті події на Сході. Той, хто усе це бачив", - сказав Олександр Лопачук, боєць 3-го батальйону територіальної оборони "Воля". Галина Вдовиченко розказала присутнім про те, як їй вдалося розповісти про війну, не перебуваючи там. "Я багато спілкувалася з волонтерами, бачила багато документальних відео про події на Сході", - каже письменниця. Деякі епізоди з почутого і побаченого були перенесені на сторінки роману "Маріупольський процес", а багато персонажів мають своїх реальних прототипів.
"Я не люблю пропаганди у чистому вигляді, - говорить пані Галина. - Але не можна огульно ставитися до тих, то живе на сході України чи навіть в Росії - там теж є чимало проукраїнсько налаштованих людей, які розповідають правду про цю війну. Нам треба воювати правдою".
І ще письменниця розповіла майже містичний випадок про те, як велике фото хлопця, дуже схожого зовні на головного героя Романа під позивним "Француз" вона нещодавно побачила на сайті "Української правди", де розповідалося про воїна ...з таким самим позивним.
Наша гостя зачитала також один з фінальних епізодів роману.
Обмін подарунками,
традиційне фото на згадку
і автограф-сесія
стали завершальним акордом неймовірно цікавої і зворушливої зустрічі з талановитою письменницею і журналісткою Галиною Вдоовиченко.