Пригоди маленького кошенятка

Пригоди маленького кошенятка 

У бабусиній шафі, у коробці, де було тепло, але темно, народила мама-кішка маленьке кошенятко.

Одного разу кошенятко прокинулось та побачило, що воно саменьке, а крізь прочинені двері шафи проникає яскраве світло.

Вперше воно побачило цей яскравий сліпучий промінь. З цікавістю кошенятко визирнуло за двері шафи -- і опинилося у просторій кімнаті зі сходами, що вели в сад.

Кошенятко розглядало все навколо. Маленькими, невпевненими кроками воно попрямувало у садочок. Ще ніколи воно не бачило таких пишних дерев, квітучих кущів, зеленої, м’якенької травички. Над головою пливли білі хмаринки. Ніжне сонечко пригрівало спинку, вітерець пестив гострі вушка.

Своїм маленьким носиком кошенятко вдихало свіжі, приємні пахощі весняного саду. А що ніжки його не звикли до довгих прогулянок, то воно знайшло собі місцинку, аби відпочити.

Кошенятко лежало серед галявини, слухало тихий спів пташок та дзюрчання струмочка. Від насолоди воно заплющило оченята і раптом відчуло, як щось лоскоче носик та вуса. Кошеня розплющило очі: перед ним похитувалися барвисті крильця метелика.

«Мяу-Привіт!» – промовило кошеня і простягнуло лапку. Але метелик змахнув крилами та полетів.

«Зажди, давай пограємось…!» - вигукнуло кошеня та побігло навздогін метеликові.

Воно радісно стрибало по м`якій траві, а назустріч йому бігла мама!

Стрий(район), Радехів, Перемишляни, Галій

 

Наші партнери