Вогонь в каміні, друзі і вино…

Які круті до неба сходи!
М.Й.Людкевич 

   Одного дня на Всесвітньому Конгресі ООН відповідні особи вирішили внести до Конвенції Прав Людини ще й таке: «Кожна людина має право на власні сходи до неба,якого б кольору шкіри,віку і соціального статусу вона не була». Невідомо,що було тому причиною – чи то ці особи дуже любили творчість гурту Led Zeppelin,але це право було вписано попри заперечення деяких не менш уповноважених осіб. Людство зразу ж підхопило цю ініціативу,хоч не знало про що йдеться – лише крізь ЗМІ просочилась інформація про те,що в районі Ангару 18,в пустелі Невада помічені дивні аномалії,названі Сходами До Неба. Це місце стало місцем паломництва віруючих і ні – хтось підтверджував свій скепсис,хтось – свою віру,але кожен залишився задоволеним,бо використав своє право. Комуністи оголосили Сходи До Неба власністю пролетаріату й селян,капіталісти зробили платним вхід – кожен старався як міг. Промисловість почала випускати домашні сходи до неба,які були б розташовані у будь-чиєму саду. В «Кіндер-Сюрпризах» діти почали мріяти знайти іграшкові Сходи. Були створені портативні Сходи,які можна всюди возити всюди з собою. З’явились навіть різні типи Сходів – Туристичні Сходи,Гірські Сходи,Сходи Для Жінок,щоб ніхто не почувався обділеним. Терористи,скориставшись моментом, здійснили кілька терактів на території Сходів,спецслужби,скориставшись моментом,попередили кілька терактів на території Сходів. Всі раділи. З усе більшим потоком бажаючих подивитись на Сходи,почали створювати Реєстри Бажаючих Потрапити До Сходів До Неба(скорочено РБПДСДН),за появу в яких люди платили великі(а той ще більші) гроші. Інваліди та пенсіонери проходили поза чергою,але при наявності довідки про доходи,шкільного табеля за 3-ій клас, посвідчення,свідоцтва про народження і нігерійської візи. Пенсіонери радо цим правом користувались. Усі раділи,були щасливі,усі забули про свої проблеми – життя налагодилось, і всі були вдячні за це Сходам До Неба. Адже саме їм врятувати людство,чи не так?

                                                            Темний час,як ніч без зірки…
                                                                               М.Й.Людкевич

 

    Зевс обійшов усі свої володіння. Він збирався спати й,бажаючи зберегти електроенергію, вимикав усюди на Олімпі зірки. Бог був дуже не задоволений,що Гефест залишив світло в туалеті,але нічого не говорив – у Гефеста перехідний вік,йому всяке в голову стріляє, придурок, словом – змовчав,насупившись у руді вуса. Нарешті повернувшись із обходу Зевс увімкнув комп’ютер,щоб перевірити доходи з атракціону «Лабіринти Мінотавра»,в який вони,на пару з Нептуном та Еолом вклали до біса грошей і чекали повернення їх назад,у батьківську кишеню. Але діло не пішло так просто,бо цар Якийсь-там з того бісового острова вимагав свою долю,а ні,то обкладе податками. Підприємці спершу не погодились(боги все ж таки!),але вже через якийсь час година розваг в «Лабіринті» почала вимагати цілу купу папірців,тож доходи різко скоротились майже до нуля(рятували кілька фанатичних ідіотів,які збирали таки ті документи),але поділитись довелось. Бог – не бог,а Бюрократія своє витисне,тут навіть Прометей безсилий. Кликали його з Кавказу,він поглянув,сказав,що з людьми простіше було,попросив самокрутку і втік назад,до орла. Той теж хороший,підвищення хоче,каже,набридло йому вже Прометея клювати,алергія на печінку тощо. Запив навіть,довелось заміну присилати,власну охорону. Мовляв,згадайте 90-ті,як тоді ділків на Олімпському базарі молотили. Ну,згадали. Праски,кліщі,все згадали. Але вже без задоволення,старі стали. Орел,правда,вернувся,з горем навпіл,але вернувся за збільшення платні.

     Ех, тяжко живеться зараз богові,він і так відстав,ще жодного футбольного клубу не купив,так терпить,але може ось-ось. Ну,словом, «темний час,як ніч без зірки»,як в класика якогось. З Українії, чи що… Там ще прем’єр такий смішний… Ну,словом…

Вогонь в каміні,друзі і вино…
М.Й.Людкевич

    Вогонь в каміні,друзі і вино… Одного теплого суботнього вечора зібралась в одній квартирі весела компанія молодих джентльменів. Їхнім девізом на цей вечір було: «Вогонь в каміні,друзі та вино…» Все мало бути просто й романтично,в кращих традиціях інтелігенції. Але,як завжди,доля внесла свій коректив у ці прекрасні плани. Ну,словом,вони напилися і спалили будинок. Але як же він ясно горів у червоній темряві ночі. Правда будинок був не їхній і вони потім два роки судилися з власниками,але кожен стояв грудьми за друга. Поки не дійшло до розподілу виплат. Але це вже зовсім інша кривава історія…

 

Богдан Горон, учень 10-А класу ССЗШ №37